Замріялась зірка ясная,
Замріялась, зажурилася,
У синьому небі зажурились вона,
Немов в цьому світі одна.

Попрошу я зірку ясну:
«Засяй, мов зоря весняная,
Засяй, запалай, тепло віддавай
І мене не покидай!»

Засяяла-сяяла тая зірочка,
Запалала-палала тая ясная,
Я прошу, я молю: Не покидай мене!
Я прошу: «Не гаси надію останнюю!»

З тобою я не самотняя,
Веселая і щасливая,
До тебе лиш крок — надії ковток,
Лечу серед інших зірок.

Повірила зірка ясная
В слова мої щирі, лагідні.
Засяяла знов, дарувала любов,
Вічну і чисту любов.

Засяяла-сяяла тая зірочка,
Запалала-палала тая ясная,
Я прошу, я молю: Не покидай мене!
Я прошу: «Не гаси надію останнюю!»

Замріялась зірка ясная,
Замріялась, зажурилася,
У синьому небі зажурились вона,
Немов в цьому світі одна…

Попрошу я зірку ясну:
«Засяй, мов зоря весняная,
Засяй, запалай, тепло віддавай
І мене не покидай!»

Засяяла-сяяла тая зірочка,
Запалала-палала тая ясная,
Я прошу, я молю: Не покидай мене!
Я прошу: «Не гаси надію останнюю!»