Не кидай мені вслід — не доженеш.
Я чую, як ти мовчиш, я бачу твою стіну,
Не включай те саме фільм про війну.
Там, де кожен день, там де кожен, як останній день

Ми будуем і ламаєм знов, як не як свою любов.
Ти дивишся у вікно, я швидко хвилин за п’ять,
Ніби й холодно тут, а щоки горять.
І знову жива вода змиває старі сліди,

І я думаю так буде завжди.
Але кожен день, але кожен, як останній день
Ми будуем і ламаєм знов, як не як свою любов!