Я не хочу назад, я не хочу вниз,
Не хочу більше відчувати своїх сліз,
Коли немає тебе.
П’ятий день, п’яту ніч я не знаю, в чім річ:
Я лякаюсь думок і лякаюсь облич,
А пам’ять їх все несе.
Я вже давно відчув, шо не хочеш ти
Поділитися собою, лиш твої листи
Не залишили мене…
У місті знову дощ, в місті знову дощ
Заливає, як завжди, він одіяла площ.
Я знов чекаю тебе,
А ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!

А ти стоїш одна, ти ідеш одна.
Ти сьогодні не та, ти зовсім не та.
Кімната темна й пуста.
Моя кімната та, яку любила ти,
В якій чекла ти, в якій хотіла ти
І залишалась зі мною…

А в місті знову дощ, в місті знову дощ
Заливає, як завжди, він одіяла площ.
Я знов чекаю тебе,
А ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!

Ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!
Ти забула давно!